Другий тур елітної волинської міні-футбольної першості став таким же строкатим, як набір із 20-и нейлонових фломастирів в одній упаковці.

Поміркуйте самі, тур тільки другий, а вже стільки повторень: Хорів знову "потух" у другому таймі і не втримав переваги у два м"ячі; "агротехи" знову забивають під акомпанемент фінальної сирени, в "Вотранс" знову здобуває очки завдяки індивідуальним технічним якостям гравців.

 

«Аперкот» (Ковель) - «Надія» (Хорів) - 3:2 (0:1)

Саме поєдинком в Ковелі між цими амбітними колективами розпочався звітний тур. Діючий чемпіон в гостях почувався достатньо впевнено і по моментах перегравав «Аперкот». Проте перша гольова подія сталася лише на останній хвилині першого тайму. Гравець «Надії» Сергій Шафранський влучним ударом завершив комбінацію партнерів по команді.

 

Після відпочинку на майданчику продовжилася справжня чоловіча боротьба, котра іноді виходила за рамки правил. Підсумком «протиправних» дій став букет попереджень та вилучення у складі гостей. «Надія» без автора першого голу Сергія Шафранського у меншості вистояла дві хвилини, а ще через кілька хвилин збільшила перевагу. Шедевральну комбінацію фланговим проходом з потужним пострілом у кут завершив дебютант команди Ігор Кудінов - 0:2. На цей момент всі, хто голосував на сайті за перемогу «Надії» (таких було вдвічі більше, ніж тих хто вірив в «Аперкот») були впевнені у своїй правоті.

 

Здавалося, що «Аперкот» не зможе виправити складну ігрову ситуацію, але господарі збільшили тиск і за сім хвилин до фінального свистка спасли гру. Суперник (це було помітно) втомився і, як у матчі з «Вотрансом», почав припускатися помилок. «Червоні» стараннями Івана Данилюка та Сергія Чапка протягом хвилини зрівняли рахунок і запропонували опонентам гру на контр-курсах. Гольові моменти з калейдоскопічною швидкістю почали виникати біля воріт Ігоря Пунди та Дмитра Дувакіна щомиті. Цікаво що обидва голкіпера мали нагоду записати свої прізвища в список голеадорів, але не судилося.

 

Логічним підсумком бойового протистояння була б нічия, в яку вірило 13% відсотків любителів волинського футзалу. Проте гра, як і життя, досить непередбачувані. За 17 секунд до закінчення матчу стався прикрий (для хорівської команди) епізод. У доволі простій ситуації м'яч рикошетом від гравця «блакитних» залетів у сітку воріт. Автогол. 3:2 на користь господарів. «Надія» вп'ятьох встигла провести небезпечну атаку, але спасти гру вже не змогла.

 

«Кураж» Горохів - «Вотранс» Луцьк - 2:6 (1:2)

Ця гра залишила воістину двояке враження. У суто футзальних компонентах Горохів точно не поступався Луцьку, а за ходом думки іноді навіть випереджав. Однак на перший план вийшла її величність техніка окремих гравців. Будьмо відверті - у грі один в один "вотрансівці" перегравали опонентів.

 

Суперники на очне протистояння використали практично весь кадровий резерв. За підтримки  горохівської торсиди (ФК «Мар'янівка» повним складом залишилися підтримати земляків) «Кураж» спробував на високих швидкостях зім'яти суперника, але вже на 6-й хвилині «прогавили» Павла Рибковського - 0:1. Господарям вдалося досить швидко відновити статус-кво. Дмитро Холодзьон потужним ударом пробив Романа Перлова. Але ще за 10 хвилин до перерви «вотрансівець» Олександр Неделюк вивів свою команду вперед.

 

Другий тайм став більш багатим на гольові події та дозволив вболівальникам в повній мірі насолодитися атакуючим футзалом. Дубль Олександра Неделюка збільшив перевагу «Вотранса» до двох м'ячів, але гол капітана горохівчан Владислава Гладуна відновив одноголовий гандикап. Проте, як показали подальші події, це був останній успіх «Куража». Після красивого голу «транспортника» Олександра Назарчука м'яч ще двічі побував у воротах Ігоря Слюсара.

 

Перемога дозволила підопічним Юрія Волошина зайняти другу сходинку в турнірній таблиці. Дебютанти ж Суперліги поки що залишаються без очкових здобутків, але в ігрових компонентах додають від матчу до матчу.

 

«Комфорт-Сервіс» Рівне - «Волиньагротех» Луцьк - 1:3 (0:0)

У цій грі якось теж усе вийшло дещо сумбурно. Якщо відверто, то фактичні гості з Рівного зіграли більш по-футзальному, однак геть на завершальній стадії щось постійно ставало на заваді - то штанга, то воротар, то підвенута власна нога під час удару. І хтозна як би завершилась зустріч, якби не два диво-голи "Волиньагротеха". Спочатку був гол Андрія Рижановського, який у вузьких колах має авторитетне призвисько Дєд. Здалося, що Андрій тупо виніс м"яча із зони аута  від власної лави запасних. Але круглий облетів увесь майданчик і по-зрадницьки шмигнув над головою голкіпера, який вийшов метрів так на сім.

 

А потім при рахунку 1:1 Ігор Блажиєвський у кращих традиціях Джованні Елбера (пам"ятаєте такого "баварця"?. - авт.) витворив щось середнє між ударом через себе, ударом боковим і ударом з кіокушинкай. І це з відстані чотирьох метрів!!! Це вигладало як мінімум дивним, бо в антропометричному еквіваленті "Кофорт-Сервіс" вигладав проти "Волиньагротеха", як Голіаф проти Давида. Але чим закінчилась та Біблійна притча? Так отож. Останній м"яч, уже традиційно для себе, "сільгосптехніки" забили з сиреною...Ех, красені, нічого не скажеш.

 

№	Команда	І	В	Н	П	М	Р	О
1	Волиньагротех	2	2	0	0	7-2	+5	6
2	Вотранс	2	1	1	0	8-4	+4	4
3	Комфорт-Сервіс	2	1	0	1	7-4	+3	3
4	Аперкот	2	1	0	1	4-6	-2	3
5	Надія	2	0	1	1	4-5	-1	1
6	Кураж	2	0	0	2	3-12	-9	0

За матеріалами: Асоціація міні-футболу (футзалу) Волинської області, "ВолиньSport"