Арбітри поховали «Лучеськ»

Ху-у-у-ух! Годину тому пролунала фінальна сирена битви лучан із «Кіровоградом», і попсові ЗМІ наввипередки напишуть або озвучать: «Валідольний матч», «Перемогу не втримали», «Інтрига жила до кінця» чи «Не дотиснули». Але ми не станемо клепати класичні штампи, а назвемо речі своїми іменами – господарів убили. Убили трійко осіб у сіро-чорних футболках та чорних штанях, позичених на бальних танцях.

 

 

Оскільки ми – люди виховані, то не дозволимо собі вживати тих ненормативних неологізмів та усталених словосполучень, на які судді за суботній вечір напрацювали. Зрештою, мужчинами їх назвати також не можна. Чого тільки варта істерика «кваліфікованого» слуги баскетбольної Феміди, який метався, наче тигр у період спарювання – спочатку вліпив технічний фол гостям (ні за що – це ми справедливо визнаємо), потім виправився – намалював таке ж покарання лучанам, а перед тим вигнав із залу одного з тренерів «Лучеська». Бо той, бачте, емоційно щось висловив.

 

То нехай буде трьохголовий змій-поганич.

 

В чому суть претензій переповненого дощенту глядачами залу? Та все дуже просто – змій-поганич присадив так «Лучеськ» на свисток, що волиняни боялись дмухнути на кіровоградців. У той же час разів зо двадцять треба було «зараховувати з фолом» у кошик гостей, бо ляскіт від удару по руках чули навіть на меморіалі слави! Але трьохголовий свистун мовчав. Проте варто було «Кіровограду» пройти й забити з-під кільця, в третині випадків призначався контрольний штрафний кидок. це так- для певності. От і вийшло, що доблесні кіровоградці проходили, мов ніж крізь розморожене масло, а наші закидали, ледве собі руки не ламаючи.

 

Але змій-поганич – то один аспект. А інший той, що не арбітри змушували господарів разів зо двадцять тупо втратити м’яч (один тільки Шелуха зробив це разів зо сім) – ми його просто віддавали в руки гостям. І ніхто гравцям «Лучеська» не допоможе, якщо вони не можуть при 80:80 закинути на останній секунді двохочковий. А так, овертайм, деморалізація, опущені очі і 86:98…

 

Та в будь-якому разі, дякуємо за настрій, боротьбу та чоловічий характер (хай хтось і сміявся після гри, а з розпачу борти ламав тільки Швагринський та Тіхонов, - спишемо це на роздратування). Ви – мужчини, якими ми гордимося.

 

 

Схожі матеріали

15 жовтня 2016, 08:37
Гра підопічних Дениса Журавльова та Дмитра Чайковського почалася так, наче хтось натиснув кнопку «PowerOn». Артем Чемякін реалізував...
27 лютого 2017, 12:06
У неділю 26 лютого відбулися ігри другого туру Відкритого чемпіонату міста Луцька з баскетболу (Аматорська баскетбольна ліга Волині)....
07 квітня 2017, 11:20
У спортивному залі Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні відбулися...