Гандикап у +13 після першого протистояння в Луцьку давав доволі пристойну перевагу БК «Динамо». Гравці ж БК «Волиньбаскет-WOG» навпаки – для виходу до «Фіналу чотирьох» мусили перемагати підопічних Рижова-молодшого в Києві. Чи було це реальним?
Почали команди у невисокому темпі, переважно використовуючи зональні атаки. У перші хвилини захист обох колективів діяв однозначно краще за атаку. Швидше від сплячки покинулись «динамівці», які рвонули 11:4, відтак наставник лучан взяв хвилинну перерву.
Кінцівка чверті взагалі пройшла під акомпанемент обопільних атак, тож результативність суперники трохи підтягнули. Волинянам навіть вдалося зрівняти рахунок 20:20.
Коли ж на початку другої 10-хвилинки лучани вийшли вперед 22:23, то стало взагалі весело – команди не соромились проводити швидкі розіграші без довготривалих комбінацій. Щойно гравець виходив на кидок, то відразу ж його здійснював. Влучно чи не влучно – питання десяте. Оскільки тренери тайм-аутів не брали, значить такий розмін їх не надто дратував.
Потихеньку кияни, почувши від глядачів кілька нагадувань як співають дрозди, почали знову диктувати власні умови гри. Окрасою чверті стали триочкові обміни Фандербурка та Герасимчука. Попри те, що «Волиньбаскет» наближався до «Динамо» на відстань трьох пунктів (37:34), все ж на велику перерву клуби пішли за 12-очкової переваги господарів – 51:39.
У третьому часовому відрізку київські баскетболісти ще більше нарощували відрив, а волиняни фактично зупинилися. Інакше як пояснити, що колектив із Луцька за 10 хвилин спромігся набрати всього 10 очок? Вкотре у цьому сезоні команда Чайковського провалює саме третю чверть. Відмінити б її узагалі, чи що?
На початок четвертого періоду цифри на табло показували 71:49, а фінальна сирена зафіксувала рахунок 91:63. Тож цьогорічний похід волинян у Кубку України зупинився на стадії 1/4 фіналу.
Прес-служба БК «Волиньбаскет-WOG»
